балакучий

балакучий
-а, -е.
Який любить багато балакати, який багато говорить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "балакучий" в других словарях:

  • балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) …   Словник синонімів української мови

  • балакучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розмівний — балакучий [IV] …   Толковый украинский словарь

  • байкий — а/, е/, діал. Балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакливий — а, е. Те саме, що балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакуче — Присл. до балакучий …   Український тлумачний словник

  • балакучість — чості, ж. Властивість за знач. балакучий …   Український тлумачний словник

  • бесідливий — а, е, діал. Балакучий …   Український тлумачний словник

  • болботливий — а, е, діал. Балакучий, лепетливий …   Український тлумачний словник

  • велемовний — а, е. 1) Який багато говорить, балакучий. 2) З великою кількістю зайвих слів; багатослівний …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «балакучий» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»